В Україні встановлено строк для прийняття спадщини 6 місяців із моменту її відкриття (з дня смерті спадкодавця). Однак часто спадкоємці звертаються до нотаріуса пізніше, через що отримують відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як діяти в такій ситуації, роз'яснив Мін'юст у Facebook.

Особі, яка не встигла прийняти спадщину в 6-місячний термін, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з таких підстав:

- за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;

- на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають щодо нерухомого майна.

Як показує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються такі, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

- тривала хвороба спадкоємців;

- перебування спадкоємця тривалий час за межами України;

- відбування покарання в місцях позбавлення волі;

- перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту;

- велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

- складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними, тощо.

При цьому суди до уваги беруть переважно письмові докази: довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини суди НЕ визнають:

- юридичну необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

- необізнаність особи про наявність спадкового майна;

- похилий вік позивача;

- непрацездатність позивача;

- встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);

- невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;

- відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

- несприятливі погодні умови.

За Законом «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Джерело: ЮРЛІГА