Огляд актуальної судової практики КЦС ВС за травень 2022 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із сімейних відносин, звернено увагу на те, що у спорах про поділ майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, позовна давність не застосовується, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, і, навпаки, позовна давність застосовується, якщо жінка та чоловік припиняють проживати однією сім’єю;

– у спорах, що виникають із спадкових відносин, констатовано, що лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;

– у спорах, що виникають із трудових відносин, указано, що розірвання трудового договору у зв’язку зі скороченням штату (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України) унеможливлює припинення трудового договору у зв’язку із зміною істотних умов праці (пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України), а суд не уповноважений змінювати підставу звільнення працівника, оскільки це є виключною прерогативою сторін трудового договору;

– у спорах, що виникають із правочинів, зазначено, що способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту, який не є складником кредитного договору, а також що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит і дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не фіксується воля сторін договору та його зміст;

– у спорах, що стосуються питань процесуального права, зауважено, що реалізація права подружжя / колишнього подружжя на укладення мирової угоди щодо поділу майна, яке є їхньою спільною сумісною власністю, не може здійснюватися на шкоду інтересам інших учасників правовідносин (зокрема, в разі стягнення з одного з подружжя компенсації за шкоду).

Верховний Суд