Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Застава

як запобіжний захід в кримінальному процесі

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінального правопорушення, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В кримінальному провадженні запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора.

В Кримінальному процесуальному кодексі України визначено такі запобіжні заходи :особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт та тримання під вартою, які застосовуються в залежності від важкості скоєного кримінального правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які істотно вплинуть на розгляд справи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

Одним із запобіжних заходів в кримінальному провадженні є застава.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді чи суду.

Відповідно до ст. 182 Кримінального процесуального Кодексу України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, тобто заставодавцем. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх не виконання, а заставодавцю – у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки не виконання цих обов’язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженнюі ншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується). Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ,обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо не помірним для нього.

Відповідно до Кримінального процесуального Кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається підвартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається підвартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі не виконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обраннязапобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення в дохід держави застави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Проте застава, що була внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Слід зазначити, що особа не може бути заставодавцем всупереч її бажанню та волі, тобто вона повинна висловити своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Будь-який примус до цього не допустимий. Фізичні особи, які погодилися бути заставодавцями, повинні бути дієздатними. Не може бути заставодавцем не дієздатна фізична особа, оскільки вона нездатна набувати права та нести обов’язки.

Заставодавцем може бути визнана особа, якій належить відповідне майно – предмет застави – і не має перешкод для його внесення.

Постановою Кабінету Міністрів Українивід 11 січня 2012 року за № 15 затверджено Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу. Цим Порядком визначено механізм внесення, повернення та звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, який обраний з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов’язків, передбачених положеннями Кримінально-процесуального кодексу України.

Застава вноситься у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий в органах Казначейства в установленому законодавством порядку, тобто на депозитний рахунок.

Реквізити депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області для внесення застави:

Одержувач коштів : ТУ ДСА України в Хмельницькій області

р/р 37311042016581

Код ЄДРПОУ 26293548

Банк ДКСУ м. Київ

МФО 820172

Призначення платежу :

від кого платіж ( хто платить)

за кого платіж ( прізвище за кого платять)

номер справи

Розмір застави визначається у постанові (ухвалі) судді чи суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави.

Внесення коштів на депозитний рахунок суду здійснюється на підставі платіжного доручення особи чи заставодавцю не пізніше п’ятиднів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Підтвердженням внесення коштів на депозитний рахунок суду є платіжний документ з відміткою банку про виконання, який надається посадовій особі або органу, в провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження.

Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунку – готівкою через банки або підприємства поштового зв’язку.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи :

- заяву особи чи заставодавця, в якій обов’язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка – відомості про банк чи підприємство поштового зв’язку;

- засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;

- копія платіжного або ншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства.

Слід відмітити, що відповідно до Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого Кабінетом Міністрів України, звернення застави у дохід держави здійснюється на підставі копії постанови (ухвали) судді чи суду, в якій міститься рішення про звернення застави в дохід держави, прийнятої у випадках, передбачених КПК України. Копія постанови (ухвали) судді чи суду протягом п’яти днів з дня набрання нею законної сили надсилається суддею (судом), який її прийняв, до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу.

Застава як запобіжний захід в кримінальному процесі